Післяматчеві думки Сергія Черкасова
«…Трусость, несомненно, один из самых страшных пороков. Нет, философ, я тебе возражаю. Это самый страшный порок…»
Михаил Булгаков, «Мастер и Маргарита»
Вітаю Вас!
Сьогодні моє привітання має, декілька, сумний відтінок, на фоні минулого вечірнього матчу нашої збірної. Я не буду зупинятися на детальному розборі цього поєдинку, краще за нашого експерта Андрія Баштанова я не зможу цього зробити, а тільки висловлю свою власну думку з цього приводу.
Свою статтю я не випадково почав з цитати нашого з Вами співвітчизника і зараз поясню чому. Головний мій «месседж» це те, що ми програли цей матч, нажаль, ще до початку. За декілька днів до початку, головний тренер збірної Михайло Іванович промовив в одному із своїх інтерв’ю про те, що, мов, негативний результат цього поєдинку ніяк серйозно не вплине на подальшу боротьбу нашої команди у відборі до Евро. І зараз барабанний дріб, цитата після матчу: «…Мы сильно усугубили турнирное положение…». Тут я це просто залишу, щоб Ви самі зробили свої висновки, а продовжу трохи про інше.
Тобто, тренер перед грою, ну гаразд, давайте я скажу так, на підсвідомому рівні, вже думав про поразку, ну, максимум про нічийний результат. Також тренер відмітив про те, що Іспанія вже далеко не та, що була в Бразилії та інше. Тобто, знову він, як то кажуть «солому собі підстелив».
Друзі мої, ну скажіть, коли ти на футбольному полі, тобі важливо яка команда перед тобою була два роки тому? Тобі важливо яки здобутки інша команда зробила за десять останніх років? Коли ти виходиш на поле твоя головна задача грати, грати з ціллю забити м’яч у сітку протилежної команди з ціллю перемоги за рахунок більшої кількості м’ячів. А що робимо ми? Ну давайте розберемося.
Перед грою Віктор Вацко дуже доцільно зазначив, що якщо володіння буде 60 на 40 у бік «Червоної» збірної, то це буде здобуток для нашої команди и показником непоганої гри, тому що, у іспанців на генетичному рівні неперевершений контроль м’яча, у будь якому «стані». Ми беремо чотири захисника, три опорних захисника, беремо два флангових вінгера, та нападника, який загострений на боротьбу, а не на забиття голів. Тобто ми знаємо, що візаві буде контролювати м’яч на нашій половині поля і ми вирішуємо максимально притиснутися до наших воріт, зробивши таку собі «кучу малу», забравши у себе право на створення маневру, обрізавши при цьому «повітря» для наших флангів, і вимушуючи їх приймати участь у захисних діях, замість атакуючих. А маленьким прудконогим іспанцям саме цього і треба було, рівень їхнього сприйняття атакуючого футболу врази блискавичніше ніж нашого оборонного. Тобто ми боїмося нашого противника настільки, що ми готові стати у вісім чоловік на своєї лінії воріт тільки би ми не пропустили…А як же головна ціль гри? Як же ми повинні були забити в цьому матчі? А знаєте як? Ярмоленко и Коноплянка повинні були обіграти на двох 11 гравців протилежної збірної і забити. Іншого я не бачу…Я дуже не хочу думати про те, що тренер насправді намагався виграти за рахунок стандартних положень, яких в той вечір було достатньо.
Я навіть слухати не хочу про те, що такий состав єдиний можливий на даний проміжок часу. Ні і ще раз ні. Я з величезною повагою ставлюся до Толика Тимощука, але те що він робив у першому таймі…Один з блогерів дуже влучно вимовив у перерві матчу:
У нас 15 минут, чтобы построить 5000 футбольных школ как в Испании и воспитать новую сборную, или хотя бы убедить Тимощука уйти с поля.
Якщо Фоменко каже про створення нової команди і вже вирішив для себе результат, то на мою особисту думку, якщо би він поставив молоде покоління в состав…ця стаття була б зовсім про інше. Рибалка, Маліновський, Безус (навіть в такому стані), Гармаш (навіть в такому стані). А знаєте що тренер сказав про Рибалку? Він не знає на що він здатний і треба дивитись на ньому у тренувальному процесі!!!! Я просто залишу це тут. Гравця опорної зони який два тури поспіль входив у символічну збірну у Лізі Європи, який має один з найбільших ККД у національному чемпіонаті треба дивитись в тренувальному процесі…все, більш без коментарів.
А замість якихось дій розумних ми ставимо Романа Зозулю у напад, де є Піке і Рамос, ще раз читаємо Піке и Рамос, вони останнім часом не дуже швидкі, але у плані боротьби краще захисників немає у Європі,а ми туди Романа кидаємо як на амбразуру, який на генетичному рівні буде намагатися нав’язати їм боротьбу…і це при тому, що на лавці один з найкращих голеадорів УПЛ – Кравець…
В мене немає більш претензій до решти гравців, вони всі більш-менш вирішували задачі у рамках відведених для них повноважень, навіть до Хачеріді, якого просто продавив Мората. Моуріньо колись сказав, що лише захищаючись ви все одно пропустите і не вірте більш у феномен нерадзуррі.
І немає нічого поганого у пропущеному голі, якщо ти зможеш забити сам.
У професійних гонщиків є вислів: «Коли ти починаєш боятися – ти втрачаєш швидкість». Я би трохи від себе додав, що коли ти починаєш боятися – ти програєш, ні…ні в окремо взятому матчі - в житті!
З вірою в успіх, Сергій Черкасов!
{jcomments on}