Нічийний дебют С. Реброва на чолі збірної України
Вітаю Вас, друзі!
Перше випробування для С.Реброва на чолі збірної України вийшло досить інтригуючим-виїзний спаринг проти однієї з найсильніших національних команд світового футболу-збірною Німеччини. Дебют для Сергія Станіславовича виявився нічийним. Протистояння на бременському «Вазерштадіоні» завершилося з рахунком 3:3.
Хоча ще за десять хвилин до кінця регламентованого часу матчу «синьо-жовті» вели в рахунку 3:1. Дуже близькими були наші хлопці до того, щоб здобути нарешті першу в своїй історії перемогу над «Бундестім», та, на жаль, не втримали перевагу.
Сергій Ребров перед бременським протистоянням встиг попрацювати зі збірною всього 5 днів. Тож марно було очікувати якихось тактичних новинок від тренерського штабу нашої головної команди. І все ж наш головний коуч дечим здивував. В цій зустрічі збірна України зіграла за схемою 4-4-2. Очевидно Ребров пішов на експеримент, не бажаючи жертвувати кимось із пари Ярмоленко-Циганков. Тож Циганков виконував функції чи то другого форварда поряд з Артемом Довбиком, чи такої собі блукаючої «десятки». Віктор часом опинявся саме у центральній зоні, що зрештою допомогло йому відзначитися гольовим дублем (зазначу, що українські вболівальники визнали Віктора «Левом матчу», а також він отримав найвищу оцінку серед усіх учасників зустрічі-8.1!). Здається, тактична новинка Сергія Станіславовича спрацювала, адже забити три м’ячі «Бундестіму» на його полі-дорогого коштує! Та, на жаль, цього не вистачило. По факту, наша збірна провалила гру у двох десяти хвилинках-на початку зустрічі і в кінці.
Наш капітан Ярмоленко ледь не зі сльозами на очах виголосив промову в «енергетичному колі», але мало хто пройнявся його запалом з перших секунд гри. Вже на 2-й хвилині Мудрик недбалим пасом на Трубіна створив гольову нагоду для… Фюлькруга (на мою особисту думку, Михайло загалом дуже невдало зіграв у цьому матчі), та один з кращих бомбардирів бундесліги з вбивчої позиції примудрився не влучити в ворота. Та вже через чотири хвилини нападник «маншафт» виправився, скорегувавши в ворота Трубіна удар з близької відстані Вольфа.
Наша головна команда не стала змагатися з господарями у контролі м’яча (процент володіння-66 на 34 на користь німців), а віддала перевагу швидким атакам через довгі вертикальні передачі. Німці далеко не завжди були готові до швидких переходів України з оборони в атаку і наші контратаки, яких було аж п’ять (проти однієї у суперника) завдавали чималого клопоту обороні господарів поля. Врешті-решт завдяки разючим контратакам наші хлопці не тільки зрівняли цифри на табло, а й повели в рахунку.
На 19-й хвилині Забарний класною передачею знайшов Тимчика у високій позиції, а Олександр блискучим пасом відрізав зразу дві лінії господарів-середню і захисну чим забезпечив гольову нагоду для Циганкова. Віктор у протиборстві з захисником технічно правою ногою пробив у дальній кут німецьких воріт. На 23-й хвилині Ярмоленко відібрав круглого у суперника і креативним пасом створив передумови для чергового фатального для господарів ривка по флангу Тимчика. Фулбек «Динамо» зробив простріл у штрафний майданчик німців, Циганков дотепно пропустив шкіряну сферу на Мудрика, Михайло зходу пробив по воротах, а захисник «маншафт» Рюдігер, на наше щастя (бо, здається вінгер «Челсі» не влучав у ворота), «замкнув» цю передачу нашого півзахисника. На 56-й хвилині збірна України забила втретє. Під пасивним пресингом «синьо-жовтих» Рюдігер (на мій погляд, один з головних невдах матчу, нарівні з Матвієнком) віддав назад незручну передачу на Гинтера, у якого Довбик забрав м’яч і відпасував на Циганкова. Вразити ворота для Віктора залишалося справою техніки.
Голи Хайвертця та Кімміха (з пенальті) на 83-й і 91-й хвилинах стали наслідком традиційних помилок в обороні, яких збірна України частенько припускалася і раніше. На жаль, в обох випадках позиційно помилився Матвієнко, програвши обидва рази боротьбу Хайвертцю (я вважаю, що АПЛ після цього стала для Миколи віддаленим горизонтом). Зазначу, що якщо згадати ще й перший пропущений нашою командою м’яч, то роботи з побудування надійної оборони у Сергія Реброва та його помічників просто непочатий край.
Будемо сподіватися, що в найближчих офіційних матчах проти збірних Північної Македонії і Мальти захист нашої головної команди буде більш надійним.
З побажанням успіху команді Реброва у червневих протистояннях.
Завжди Ваш, Андрій Баштанов